24Лис
Вірусні гепатити – це група інфекційних захворювань, що викликаються вірусами і передаються від людини до людини та уражають переважно печінку. Згідно із оцінками експертів, принаймні 79% населення світу впродовж життя були інфіковані тим чи іншим типом вірусного гепатиту. Найбільша кількість захворювань на гепатити А і В припадає на дитячий вік. Але останнім часом спостерігається значне поширення гепатиту С серед дитячого та дорослого населення.
Чому проблема вірусних гепатитів така актуальна? По-перше, розроблена ефективна та безпечна вакцина тільки від гепатитів А і В. По-друге, заразитися вірусним гепатитом дуже легко. Гепатитом А можна заразитися через інфіковані воду, продукти чи немиті руки. Детальніше за посиланням: https://www.volynphc.org.ua/gepatyt-a-chomu-zrostaye-ryzyk-poshyrennya-infekczij-pislya-povenej-i-yak-zapobigty-hvorobi/ Гепатитами В і С – через контакт із мікроскопічною кількістю інфікованої фізіологічної рідини хворого, тобто в перукарні, на манікюрі, в стоматолога чи косметолога, під час пірсингу чи татуювання… Через укол знайденою голкою в пісочниці… Через незахищений статевий контакт… Основним чинником поширення гепатиту В вважається передача вірусу від вагітної до плода і тривалі контакти з інфікованим членом сімї. Поширення вірусного гепатиту С в сучасних умовах зумовлене не стільки переливаннями інфікованої крові, скільки використанням недостатньо стерилізованих інструментів під час проведення різних маніпуляцій. І перечислювати можна довго. По-третє, гепатити В і С можуть протікати безсимптомно досить тривалий час і викликати хронічний запальний процес в печінці. Гепатити B і C — два основних типи вірусного гепатиту, які можуть викликати цироз печінки та гепатоцеллюлярную карциному (рак печінки). По-четверте, якщо проаналізувати статистику, то чітко стає зрозуміло, що багато інфікованих залишаються не виявленими. А люди із безсимптомним перебігом можуть бути джерелом поширення інфекції серед близьких. По-п’яте, лікування вірусних гепатитів В і С тривале, виснажливе, дуже дороге та не завжди достатньо ефективне і повязане із багатьма побічними ефектами, а часом доступ до такого лікування може бути обмеженим. https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/VGV-2018.pdf
Вірусні гепатити В і С є причиною 96% всіх смертей, зумовлених гепатитами. Згідно з даними ВООЗ, близько 325 млн людей у світі живуть з хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C. 57% випадків цирозу печінки та 78% випадків первинного раку печінки зумовлені впливом вірусних гепатитів В і С. У 2015 році 1.34 млн осіб померло від вірусних гепатитів, що є більшим, ніж кількість померлих від туберкульозу та ВІЛ/СНІДу. Тільки 9% людей із хронічним вірусним гепатитом В та 20% із хронічним вірусним гепатитом С знають про свій діагноз. За оцінками національних експертів в Україні 5% (2 107 660) населення інфіковані гепатитом С, але під медичним наглядом на початку 2019 року перебувало тільки 5.4% (82 654) осіб. Щодо гепатиту В, то згідно оцінок експертів у нашій державі інфіковано 1.5% (632 298) осіб, з яких лише 3.7% (23 687) осіб на початок 2019 року перебували під медичним спостереженням. https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/FINAL_MSF_2020_22_Januar_small.pdf
За 9 місяців 2020 року в Україні діагностовано 609 випадків гострого гепатиту В, з них 51 тільки за вересень (у 2019 році за цей же період – 951 і 89 випадки відповідно), 640 – хронічного гепатиту В (у 2019 році – 1146). Щодо вірусного гепатиту С, то статистика така – за 9 місяців 2020 року – 2878 випадків хронічного гепатиту С (4179 випадки у 2019 році), 194 з яких – за вересень 2020 року (518 у 2019 році). Загалом – 3557 випадків хронічних вірусних гепатитів з січня по вересень 2020 року (5363 випадки у 2019 році), що менше на 33.6% в порівнянні із аналогічним періодом минулого року. У вересні 2020 року діагностовано хронічні вірусні гепатити у 229 людей, що у 1.56 раза менше ніж в травні 2019 року (657 випадків). Але ми не можемо впевнено сказати, що захворюваність знизилася, бо в зв’язку із пандемією корона вірусної хвороби доступ до діагностичних можливостей та швидкої медичної допомоги став утрудненим, тобто є ймовірність, що цифри нижчі не через те, що стало менше інфікованих, а через те, що виявляємо їх менше https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini
Близько 40% усіх трансплантацій печінки у США в дорослих пацієнтів проводяться з приводу гепатитів в і С. У Скандинавії та Франції рівень інфікування вірусом гепатиту В є найнижчим у Європі і варіює від 0.1 до 0.4%. У решті країн Європи від становить 2-7%.
У динаміці захворюваності на гострий гепатит В в Україні можна визначити 3 періоди: зростання захворюваності (1973-1989), нестійка епідемічна ситуація (1990-2000), зниження захворюваності (із 2001 р. і до сьогодні). Протягом 2001-2011 років захворюваність на гепатит В в Україні знизилася в усіх групах населення, що пов’язане із запровадженням та проведенням вакцинації.
Клінічна картина. Вірусні гепатити В і С можуть перебігати безсимптомно до того часу, поки не призведуть до серйозних уражень печінки – цирозу чи раку. Швидкість розвитку уражень печінки залежить від багатьох факторів – зловживання алкоголем, вживання наркотиків, наявності супутніх захворювань, впливу токсичних речовин тощо. Вірусні гепатити В і С можуть проявлятися у гострій або хронічній формі. Але чим молодший вік, у якому інфікується пацієнт, тим вища можливість переходу інфекції одразу в хронічну форму. Якщо немовля інфікується вірусним гепатитом В до 1 року життя, то ймовірність розвитку хронічного вірусного гепатиту В у нього 70-90%. Ось чому вакцинацію від вірусного гепатиту В так важливо розпочати з 1 дня життя, одразу в пологовому будинку, щоб попередити хворобу! Діти, які заражаються у 2-3 роки матимуть хронічний гепатит у 40-70%, у віці понад 7 років – тільки у 6-10%. У чверті інфікованих у ранньому дитинстві відзначають ризик передчасної смерті від цирозу чи раку печінки.
Інкубаційний період (час від зараження до перших проявів хвороби) для гепатиту В – від 6 тижнів до 6 місяців, для гепатиту С – 2-26 тиж. Клінічні прояви залежать від того, як давно людина інфікована, чи має вона супутні хвороби, який стан її імунної системи тощо. У дітей, що інфікуються внутрішньоутробно чи під час народження, зазвичай симптомів хвороби нема і тільки в 5-15% малюків віком 1-5 років виникає типова клінічна картина вірусного гепатиту В. У цих випадках перебіг хвороби може бути тяжким. У дітей старшого віку і дорослих хвороба клінічно проявляється в 33-50% випадків. Після інфікування субклінічна форма виникає в 60-65% хворих, у 20-25% розвивається гострий гепатит, 5-10% стають носіями інфекції і в 4% розвивається хронічний гепатит В. У 80% людей, які інфікувалися вірусом гепатиту С, можуть бути відсутні будь-які симптоми хвороби тривалий час. Оточуючі не підозрюють, що людина інфікована, але при цьому вона є джерелом зараження. Гостра гепатит С вірусна інфекція може проявлятися симптомами, аналогічними таким при вірусному гепатиті В.
Гострий вірусний гепатит В може протікати в типовій (жовтяничній) або без жовтяничній формі. Проявляється зниженням апетиту, нудотою, нездужанням, блюванням, болем в животі, жовтяницею (пожовтінням шкіри, слизових оболонок, очей), болем в суглобах, м’язах, головним болем, потемнінням сечі, знебарвленням калу, збільшенням печінки, часом – збільшенням селезінки і лімфатичних вузлів. Також можливі інші прояви – висипання на шкірі, васкуліт, артрит, перикардит, полісерозит. Поява жовтяниці не покращує загального стану, а навпаки – млявість, слабкість посилюються. Жовтяниця зазвичай триває 3-4 тижні.
В 1-2 % захворілих осіб трапляється фульмінантний гепатит – це злоякісна форма гепатиту, яка супроводжується гострою печінковою недостатністю – відмовою печінки, яка виникає внаслідок загибелі клітин печінки, проявляється комою, порушеннями роботи легень і серця. 63-93% пацієнтів із злоякісною формою гепатиту помирають.
До небезпечних для життя ускладнень гепатитів належать також порушення згортання крові (печінка виробляє білки, що дозволяють крові зсідатися, щоб попередити важкі кровотечі), відмова нирок, зараження крові (сепсис). Злоякісні форми розвиваються переважно в дітей першого року життя.
Хронічний гепатит проявляється неспецифічно – турбують швидка втомлюваність, втрата апетиту, періодичні епізоди жовтяниці, відчуття гіркоти в роті, важкість в правому підребер’ї, чергування проносів і закрепів. Біль в животі турбує рідко, але помірно збільшуються печінка і селезінка, можуть виникати висипання на шкірі. Хронічний гепатит завершується найчастіше цирозом печінки або раком (гепатоцелюлярною карциномою).
Гепатит у немовлят трапляється рідше, ніж у дітей інших вікових груп. Захворювання виникає внаслідок інфікування через плаценту від хворої матері. Перебіг захворювання важкий, нерідко супроводжується розвитком печінкової недостатності і смертю. Частота тяжких форм становить від 31 до 48%. Найтиповішими симптомами вродженого гепатиту є жовтяниця, зміна кольору сечі і калу, збільшення печінки і селезінки, кровоточивість, асцит. Часто спостерігаються порушення апетиту, блювання, втрата ваги, набряки. Ризик летального наслідку дуже високий.
Незалежно від того, яка клінічна картина чи форма гепатиту розвивається в інфікованого – самопочуття завжди погане, люди не можуть вести повноцінне життя та стають потенційним джерелом хвороби для інших. Вони потребують догляду та тривалого дороговартісного і виснажливого лікування. Лікування вірусного гепатиту В може тривати пожиттєво і вимагає щоденного прийому ліків. Повне одужання відбувається рідко, але препарати дозволяють стримати розвиток цирозу і раку. Вірусний гепатит С – виліковний, що раніше розпочате лікування, то вищі шанси на одужання.
Вакцини проти гепатиту С не існує, але гепатит В можна попередити шляхом вакцинації, яка передбачена національним Календарем щеплень. Всі діти на підлітки до 18 років, які раніше не були щеплені, повинні отримати вакцинацію від гепатиту В. Неінфіковані дорослі теж можуть бути вакциновані від цієї інфекції. Згідно із рекомендаціями, усі діти грудного віку повинні отримати щеплення проти гепатиту В якомога раніше після народження, бажано в першу добу.
Шляхи інфікування. Вірусні гепатити В і С можуть перебігати безсимптомно до того часу, поки не призведуть до серйозних уражень печінки – цирозу чи раку. Швидкість розвитку уражень печінки залежить від багатьох факторів – зловживання алкоголем, вживання наркотиків, наявності супутніх захворювань, впливу токсичних речовин тощо. Вірусні гепатити В і С можуть проявлятися у гострій або хронічній формі. У 80% людей, які інфікувалися вірусом гепатиту С, можуть бути відсутні будь-які симптоми хвороби тривалий час. Але чим молодший вік, у якому інфікується пацієнт, тим вища можливість переходу інфекції одразу в хронічну форму. Якщо немовля інфікується вірусним гепатитом В до 1 року життя, то ймовірність розвитку хронічного вірусного гепатиту В у нього 70-90%. Ось чому вакцинацію так важливо розпочати з 1 дня життя, одразу в пологовому будинку! Діти, які заражаються у 2-3 роки матимуть хронічний гепатит у 40-70%, у віці понад 7 років – тільки у 6-10%. У 25% інфікованих у ранньому дитинстві відзначають ризик передчасної смерті від цирозу чи раку печінки.
Збудник гепатиту В стійкий у навколишньому середовищі. На забруднених кров’ю медичних, стоматологічних, косметологічних інструментах, ін’єкційних голках вірус може зберігатися впродовж кількох місяців (за кімнатної температури). Контакт із кров’ю є основним шляхом передачі вірусу, але вірус виділяється хворим також із іншими фізіологічними рідинами – слиною, потом, сльозами, грудним молоком, сім’яною рідиною (за винятком калу). Вірус гепатиту В характеризується у 50-100 разів більшою здатністю викликати інфекційний процес, порівняно із ВІЛ/СНІДом. На відміну від вірусу імунодефіциту людини, вірус гепатиту В може зберігати життєздатність поза організмом людини принаймні 7 днів, гепатиту С – 4 дні. Вірус гепатиту В є основним чинником професійного ризику для працівників охорони здоров’я, тому весь персонал медичних установ повинен регулярно обстежуватися та бути вакцинованим від гепатиту В. Водночас віруси гепатиту В і С не поширюються через забруднену воду чи їжу.
То хто ж є в групі найбільшого ризику щодо інфікування?
- Люди, які роблять татуювання та пірсинг, манікюр/педикюр, отримують косметологічні послуги, які можуть супроводжуватися контактом з інфікованою кров’ю інших людей. Зазначений ризик існує, якщо інструментарій не стерилізується належним чином. Татуювання підвищує ризик заразитися вірусним гепатитом С в 2-3 рази.
- Пацієнти, що потребують переливання крові чи трансплантації органів (онкохворі, пацієнти із хронічними хворобами крові тощо). А переливання крові в певний момент може потребувати будь-хто, оскільки гостра крововтрата може статися при травмі (ДТП, глибокі порізи, ножові чи вогнепальні поранення і т.д.) чи як ускладнення при оперативних втручаннях, пологах тощо. Наразі вся кров, що переливається, ретельно перевіряється, але так було не завжди.
- Люди, які вживають наркотики, особливо ін’єкційним шляхом та можуть користуватися нестерильними або чужими шприцами.
- Діти, народжені матерями, які інфіковані вірусними гепатитами В чи С (або кількома одразу). Близько 6 із 100 дітей, народжених від матерів, що мають гепатит С, інфікуються. Вірус гепатиту С не передається через грудне молоко, але варто уникати годування грудьми, якщо є травми сосків.
- Особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, мають підвищений ризик інфікування внаслідок вживання наркотиків, користування спільними лезами для гоління, зубними щітками, ножицями, у результаті татуювань, які здійснюються багаторазовими інструментами.
- Медичні працівники, які контактують з кров’ю та іншими біологічними рідинами пацієнта.
- Люди, які подорожують в країни чи їдуть на роботу (лікарі, вчителі, інженери, науковці) із високою поширеністю вірусних гепатитів.
- Люди, які живуть із ВІЛ.
- Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі.
- Люди із ризикованою статевою поведінкою та працівники сфери сексуальних послуг, чоловіки, що мають секс з чоловіками.
Тобто основними шляхами інфікування вірусними гепатитами В і С є контакт із інфікованою кров’ю, статевий та перинатальний. Здебільшого вірусні гепатити В і С розповсюджуються поміж членами родини, при роботі, пов’язаній із кров’ю, пошкодженні голкою, вживанні в/в наркотиків, переливанні крові, гемодіалізі, через слину, традиційний чи нетрадиційний незахищений статевий акт, від матері до дитини при народженні, пірсинг, татуювання, акупунктуру.
Ризик інфікування внаслідок уколу голкою або порізу, де були сліди крові, інфікованої вірусом гепатиту В чи С, становить 6-30% і 1.8% відповідно. Ризик інфікування внаслідок контакту зараженої крові зі слизовими оболонками очей, носу або рота невідомий, але вважається низьким.
Для найбільш уразливих груп населення рекомендується запропонувати обстеження на вірусні гепатит В і С та вакцинацію від гепатиту В.
https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/FINAL_MSF_2020_22_Januar_small.pdf
Профілактика вірусних гепатитів В і С. У 2016 році ВООЗ поставила за мету знизити до 2030 року кількість нових випадків інфікування вірусними гепатитами на 90%, а рівень смертності – на 65% (порівняно із 2015 роком). Основними компонентами для профілактики вірусних гепатитів є:
– вакцинація немовлят трьома дозами вакцини від гепатиту В,
– запобігання передачі вірусного гепатиту В від матері до дитини шляхом вакцинації немовлят при народженні та ретельне спостереження і тестування вагітних,
– безпечне переливання крові та безпечні маніпуляції і процедури;
– програма зменшення шкоди для людей, що вживають наркотики ін’єкційно.
https://phc.org.ua/news/gepatiti-shlyakhi-peredavannya-ta-profilaktika
Вакцини проти гепатиту С не існує. Гепатит В можна попередити шляхом вакцинації, яка передбачена національним Календарем профілактичних щеплень МОЗ України з 2000 року. Усі діти на підлітки до 18 років, які раніше не були щеплені, повинні отримати вакцинацію від гепатиту В 3 дозами вакцини. Згідно із рекомендаціями усі діти грудного віку повинні отримати щеплення проти гепатиту В якомога раніше після народження, бажано в першу добу.
https://phc.org.ua/news/scheplennya-vid-gepatitu-v-chomu-varto-robiti-i-ne-vidkladati
– 185 країн (95%) впровадили вакцинацію проти вірусного гепатиту В у національні календарі,
– 97 країн (50%) використовують першу дозу вакцини від гепатиту В при народженні дитини,
– 22 країни (11%) упровадили вакцинацію від гепатиту В новонароджених, якщо інфікована мати,
– у 4 країнах (2%) вакцинують лише дорослих груп ризику.
Імплементація вакцинації у ранньому віці дозволила скоротити кількість хворих у Тихоокеанському регіоні з хронічним ВГВ у віці до 5 років з 4,3% до 1,3%. До кінця 2014 року 82% дітей у всьому світі отримали 3 дози вакцини від гепатиту В.
Процес імунізації складається із введення 3 доз вакцини згідно із наступною схемою:
- 1 доза: вибрана дата (для новонароджених – перша доба від народження, для дорослих – обрана дата);
- 2 доза: через 1 місяць після введення першої дози;
- 3 доза: через 6 місяців після введення 1 дози.
Перша доза вакцини дає захист на рівні 48%, друга – 91%, третя – 96%.
https://phc.org.ua/news/vakcinaciya-novonarodzhenikh-i-vagitnikh-proti-gepatitu-b-scho-varto-znati
Окрім новонароджених, вакцинація від гепатиту В рекомендована:
– працівникам і працівницям комерційного сексу;
– особам, які споживають наркотики ін’єкційним шляхом;
– особам, які отримували донорську кров чи її комноненти;
– медичним працівникам, працівникам служби надзвичайних ситуацій, правоохоронних органів;
– пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі чи готуються до трансплатнації органа чи кісткового мозку;
– особам, які живуть із ВІЛ, гепатитом С, іншими хронічними хворобами;
– особам, які перебували в установах виконання покарань;
– особам, які проживають чи мають статеві стосунки із інфікованим вірусним гепатитом В чи С;
– особам, які робили пірсинг, татуювання, отримували медичну, стоматологічну, косметологічну допомогу в умовах, за яких немає певності в дотриманні стерильних умов;
– людям, які подорожують до країн з високою поширеністю гепатиту В;
– особам, які мають багато сексуальних партнерів;
– чоловікам, які мають секс із чоловіками.
В 2011 році в Україні вакцинацію від гепатиту В пройшли тільки 21.6% дітей, в 2015 році – 25.4%, 2016 році – 28.8%, 2017 році – 57%, 2018 році – 67%. 3 дози вакцини від гепатиту В до 1 року у 2019 році отримало 77% малюків у державі і 80% маленьких волинян (у Луцькому, Любешівському, Турійському, Ковельському районах та м. Луцьку прищеплено від гепатиту В 3 дозами 100% немовлят). За 10 місяців 2020 року 74.7 % дітей до 1 року отримали всі необхідні дози вакцини від гепатиту В в області.
Три дози вакцини від гепатиту В захищають немовля на все життя. 90% діток повинні бути імунізовані. Вчасна вакцинація дитини від гепатиту В при народженні в поєднанні із іншими заходами може зупинити передачу інфекції від інфікованої матері. Вакцина від гепатиту В високоефективна, недорога, безпечна, доступна у поєднанні із іншими вакцинами. Дорослим і дітям віком понад 5 років вводиться внутрішньомязово у дельтоподібний м’яз плеча, новонародженим і дітям раннього віку (дітям із погано розвиненими м’язами) – у передньозовнішню ділянку стегна. Доза вакцини введена у сідницю не зараховується. Побічні дії на вакцину трапляються нечасто. Дуже рідко можуть турбувати біль в м’язах, підвищення температури тіла, загальна слабкість чи алергія. Протипоказами до вакцинації від гепатиту В є алергічна реакція на вакцину чи її компоненти. Вагітність, лактація не є протипоказом до вакцинації, як і мала вага немовляти при народженні.
Якщо стався контакт із невідомою, можливо інфікованою, фізіологічною рідиною (укол невідомою голкою, нестерильна косметологічна чи медична процедура, укус, поріз) проводиться постконтактна профілактика вірусних гепатитів, яка передбачає промивання рани водою з милом та оцінку імовірного зараження вірусними гепатитами В і С. Якщо особа не вакцинована від вірусного гепатиту В і мала контакт із кров’ю, то повинна бути вакцинована впродовж 7 днів після контакту для профілактики вірусного гепатиту В. Щодо вірусного гепатиту С, то на 12 та 24 тижні така людина повинна пройти тест на антитіла до вірусного гепатиту С, щоб знати про свій статус. Якщо контактна особа щеплена, то профілактики гепатиту В не потрібна.
https://phc.org.ua/news/bezpechna-krasa-yak-uberegtisya-vid-gepatitiv-u-kosmetologichnomu-saloni
Якщо людина вже інфікована вірусним гепатитом В чи С, то аби не заразити інших вона повинна використовувати тільки власні зубну щітку, бритву, манікюрні ножиці; очищувати будь-які плями крові слабким розчином хлорки; не використовувати спільно приладдя для вживання ліків (голки, шприци, воду для ін’єкцій тощо); під час статевих контактів користуватися презервативами; переконатися, що особи, які проживають поруч, отримали всі щеплення від вірусного гепатиту В.