«Розвиток системи громадського здоров’я на рівні громади» – вебінар в онлайн режимі для голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ), районних рад та райдержадміністрацій відбувся сьогодні в облдержадміністрації. Під час вебінару йшлося, зокрема, про профілактику інфекційних хвороб, а саме досягнення належного рівня імунопрофілактики серед дітей  та профілактику туберкульозу. В. о. директора Волинського обласного центру здоров’я Сергій Новосад ознайомив учасників вебінару з системою громадського здоров’я України та зазначив, що розвиток системи громадського здоров’я  – одна із вимог Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

На 2020-й рік заплановано розгляд Законопроекту «Про систему громадського здоров’я», в якому громадське здоров’я визначається як «комплекс інструментів та заходів, що здійснюються суб’єктами громадського здоров’я та спрямовані на зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам та заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства».

Заклади, які працюють в Україні за напрямком «громадське здоров’я» – це лабораторні центри, ДУ «Центр громадського здоров’я» МОЗ України, регіональні центри громадського здоров’я. До регіональних  центрів громадського здоров’я увійшли центри здоров’я, які займалися профілактичним напрямком в медицині, центри медичної статистики та відділи моніторингу і оцінки, які функціонували у складі протитуберкульозних диспансерів та центрів профілактики та боротьби з ВІЛ-СНІДом.

Розподіл функцій і повноважень у сфері громадського здоров’я в Україні здійснюється за трьома рівнями: національний, регіональний та рівень громад. Зокрема, на рівні громади функціями є повідомлення про інфекційні хвороби, промоція здорового способу життя, консультування та координація з центрами первинної медичної допомоги щодо питань вакцинації, ВІЛ-інфекції, туберкульозу.

«Посилення роботи з імунопрофілактики у період пандемії COVID-19 – надзвичайно гостре завдання», – зазначила під час зустрічі в. о. начальника управління охорони здоров’я ОДА Людмила Тимощук. Вона наголосила на важливості проведення просвітницької роботи серед батьків, пояснення причин необхідності не переривати планову вакцинацію дітей у період пандемії. Належна імунопрофілактика  – один із аспектів національної безпеки, – підкреслила на початку своєї доповіді головна спеціалістка з педіатрії управління охорони здоров’я ОДА Людмила Рожко. Пріоритетність та доступ до вакцинацїі, формування довіри батьків та громади в цілому до імунопрофілактики – завдання як медичної спільноти, так і представників влади, зокрема на рівні місцевого самоврядування. 

Основні проблемні питання  – охоплення вакцинацією проти поліомієліту, проти дифтерії, кашлюку і правця, а також (що на сьогодні надзвичайно актуально) охоплення вакцинацією проти кору, паротиту і краснухи (КПК). Наприкінці 2019-го року рівень щеплення дітей КПК сягнув 95-99% і як результат – за 7 місяців 2020-го року жодного випадку кору, паротиту і краснухи на Волині не зафіксовано. У 2020-му році рівень охоплення знизився: 57,4% – таким був рівень охоплення щепленням КПК  дітей, віком 1 рік у 2019-му, 40,3% – за 7 місяців 2020-го року. Загалом в Україні рівень охоплення дітей цією дозою вакцини – 45,3%. Завданням місцевого самоврядування і громад є, окрім просвітницької роботи та організації доступної вакцинації, забезпечення кабінетів вакцинацїі холодильниками з морозильної камерою (не старше 10 років), термоконтейнерами, термосумками, холодовими елементами та сертифікованими термометрами

«Занепокоєння викликає і рівень захворюваності на туберкульоз як в Україні, так і на Волині», – зазначив доктор медичних наук, професор, координатор групи експертів управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації за напрямом «Фтизіатрія. Пульмонологія» Юрій Валецький. З його слів, немає підстав вважати, що хворобу вдасться узяти під контроль, адже обізнаність населення щодо проблеми туберкульозу низька, відзначається високий рівень виявлення занедбаних форм туберкульозу різної локалізації, що свідчить несвоєчасне виявлення хворих, має місце значна захворюваність на туберкульоз серед медичних працівників (в Україні щороку захворює 500-700 медпрацівників, на Волині – 7-20). Карантинні заходи у зв’язку з поширенням COVID-19 погіршили доступність хворих та з підозрою на туберкульоз до медичної допомоги (складність доїзду, необхідність додаткового обстеження на коронавірусну інфекцію, консультування телефоном).

Загалом 664 волинянина у 2019-му році захворіли  на туберкульоз усіх форм та локалізацій. Найвищою була захворюваність у Любомльському та Шацькому районах. За пів року 2020-го захворіли 295 волинян. За рівнем захворюваності на 100 тисяч населення найвищою є захворюваність у Старовижівському та Ковельському районах, найнижчою – у Локачинському, майже в 5 разів нижча. Однак, зі слів Юрія Валецького, ця обставина може свідчити про недовиявлення хворих в районі. Водночас висока захворюваність може свідчити про якісну роботу з виявлення хворих на туберкульоз. 

«Слід задіювати усі методи роботи щодо раннього виявлення туберкульозу», – наголосив Юрій Валецький. Це – анкетування, яке застосовують сімейні лікарі,  флюорографічні профілактичні огляди, туберкулінодіагностику (реакція Манту), посилити санітарно-просвітницьку роботу.

Серед проблем лікування хворих на туберкульоз – значний відсоток відривів від лікування, недостатнє проведення туберкулінодіагностики та вакцинації, недостатня мотивація до лікування у хворих, низька заробітна плата медперсоналу, неналежні умови перебування хворих у стаціонарі, відсутність нормативних актів, які б дали можливість примусового лікування.

Лариса Андрійчук,

фахівчиня зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ Волинського ОЦГЗ