Ротавіруси є найбільш поширеною причиною важких діарей у дітей молодшого віку в усьому світі. За оцінкою ВООЗ у 2008 році близько 450 тис. дітей до 5 років гинули на планеті щороку від ротавірусних інфекції, яким можна запобігти вакцинацією.  https://www.who.int/immunization/diseases/rotavirus/ru/

За оцінками ВООЗ у 2017 році – це 527 тис. дітей за рік, більшість із яких проживає в країнах із низьким соціально-економічним рівнем.  Це одна дитина щохвилини! В Україні ротавіруси спричиняють понад 40% гострих гастроентеритів, які потребують госпіталізації малюків цієї вікової категорії. Загалом до досягнення 5-ти річного віку понад 95% дітей хворіють на ротавірусну інфекцію. За даними звіту інфекційної захворюваності населення, в Україні за 5 місяців 2020 року на ротавірусний ентерит захворіло 1838 людей (за цей же період 2019 року – 6290 людей). За травень 2020 року захворіло 149 людей (за травень 2019  – 1249 осіб) https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini Тобто карантинні заходи, обмеження до відвідування дитячих дошкільних закладів та шкіл, заборона масових заходів, акцентування уваги на митті рук дали відчутне поліпшення ситуації (захворюваність загалом зменшилася в 3,4 раза, якщо порівнювати аналогічні періоди 2019 та 2020 років). Але загроза інфікування все одно існує, адже літо – пора кишкових інфекцій. https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/gostri-kishkovi-infekcii

Можливими наслідками тяжкого перебігу захворювання за відсутності лікування є виражене зневоднення, дисбаланс солей, падіння тиску і смерть. Ротавірусна інфекція є «демократичною» хворобою: страждають як багаті, так і бідні. Основний механізм зараження – фекально-оральний та контактно-побутовий, тобто через інфіковані продукти харчування, немиті руки та забруднені речі побуту. А виділення вірусу інфікованою людиною разом із фекаліями активно розпочинається ще до появи ознак хвороби і продовжується після одужання хворого. Забруднені речі (іграшки, горщики, ліжко) залишаються джерелом інфекції впродовж багатьох днів і навіть тижнів. Механізм зараження зберігається попри посилені санітарно-гігієнічні заходи. Ротавірусний гастроентерит є високо заразним захворюванням  – сприйнятливість людей до інфекції сягає 70%. Особливу небезпеку становлять особи з легким і стертим перебігом захворювання та безсимптомні вірусоносії, оскільки вони є джерелом інфекції, вважаючи себе здоровими. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, ротавірусна діарея виникає рідко, що пов’язано із захисними факторами материнського молока. Але групою ризику все ж залишаються немовлята віком 6-24 міс. Кожна дитина віком до 5 років хворіє на ротавірусну інфекцію неодноразово, доки в неї не сформується імунітет до найпоширеніших підтипів вірусу.

Проявляється інфекція найчастіше підвищенням температури тіла, блюванням, рясним водянистим поносом, загальною слабкістю. Блювання  –  небезпечний симптом хвороби, у дітей може продовжуватися до 3 діб. Турбують біль у животі та метеоризм, що пов’язано із порушенням нормального перетравлювання їжі. До речі, проблеми із травленням можуть зберігатися тривалий час після перенесеної інфекції. Рясна водяниста діарея (до 15 разів за добу) виникає у 98% захворілих. Уже на початку захворювання починається зневоднення. За тяжкістю зневоднення ротавірусна інфекція поступається тільки холері. Триває хвороба 7-10 днів і завершується, переважно, одужанням.

Профілактика ротавірусної інфекції полягає у ретельному дотриманні правил особистої гігієни, а також вакцинації немовлят, оскільки саме для них інфекція  вкрай небезпечна.

У світі зареєстровано 2 види вакцини від ротавірусної інфекції, які мають високі показники безпечності та ефективності, постійно застосовуються у 85 країнах, зокрема у 80 – для планової імунізації. Отже, близько 40 млн дітей у світі щеплені від ротавірусу.

В Україні дозволена до використання жива ослаблена вакцина для перорального застосування (через рот) – Ротарикс (Бельгія). Вакцинуються немовлята до 6 місяців 2 дозами вакцини. Першу дозу можна вводити, починаючи із 6-го тижня і до 20-го тижня життя. Другу дозу – до 24-го тижня. Інтервал між першою і другою дозами має становити не менше 4 тижнів. Таку схему вакцинації  можна використовувати у недоношених дітей, дотримуючись такого ж дозування. Вакцину від ротавірусної інфекції можна застосовувати одночасно або з будь-яким інтервалом із іншими вакцинами. Після 2 доз ротавірусної вакцини захист зберігається до 3 років у 91,3-100% випадків. Протипоказом до вакцинації є алергія на вакцину чи її компоненти, а також вроджені вади травного тракту й інвагінація кишок в минулому.

https://www.who.int/immunization/documents/WHO_PP_Rotavirus_2013_summary_RU.pdf?ua=1

 Ірина Грабовська-Микитюк, фахівчиня з імунопрофілактики Волинського обласного

центру громадського здоров’я