У 2016 році ВООЗ поставила за мету знизити до 2030 року кількість нових випадків інфікування вірусними гепатитами на 90%, а рівень смертності – на 65% (порівняно із 2015 роком). Діагностика вірусних гепатитів – один із ключових напрямків у досягненні цієї цілі. Для її досягнення необхідно, щоб 90% людей знали про свій статус.
Наразі впроваджуються спрощені моделі діагностики вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції, зокрема перший етап може проводитися за допомогою використання швидких тестів. Швидкі тести існують для діагностики багатьох вірусних та бактерійних інфекцій – ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів В і С, грипу, ратавірусної, коронавірусної інфекції, скарлатини (бета гемолітичного стрептокока групи А) тощо. Крапля крові із пальця (найчастіше) чи слиз із горла, наприклад, вже за кілька хвилин покажуть, чи людина інфікована. Відносна чутливість більшості швидких тестів становить 99% (для гепатиту С – 98%, для гепатиту В – 100%), відносна специфічність – близько 98% (для гепатиту С – 97%, для гепатиту В – 98%). http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/uhj/04/pdf04-(1-2)/69.pdf .
Тестування на вірусні гепатити та ВІЛ-інфекцію можна пройти у свого сімейного лікаря (ця діагностична процедураа здійснюється в межах послуг, що надаються в рамках первинної медичної допомоги). Швидкі діагностичні тести також можна придбати в аптеці або здати кров у лабораторії. У кожного пацієнта, який звертається за допомогою до сімейного лікаря, уточнюють його вакцинальний статус та оцінюють щодо необхідності скринінгу на вірусні гепатити. Проте, зауважимо, такий скринінг є добровільним.
Його пропонують людям, які:
– вже мають діагностовані гепатити та отримують з цього приводу лікування;
– які ніколи не вакцинувалися або не знають, чи отримали необхідні дози вакцини від гепатиту В;
– які проходили скринінг понад 12 місяців тому і мають фактори ризику наявності захворювання;
– проституйованим особам;
– особам, які споживають наркотики ін’єкційним шляхом;
– особам, які отримували донорську кров чи її комноненти;
– медичним працівникам, працівникам служби надзвичайних ситуацій, правоохоронних органів;
– особам, які мають клінічні ознаки вірусних гепатитів В чи С;
– особам, які живуть із ВІЛ;
– особам, які перебували в установах виконання покарань;
– особам, які мали чи мають контакти із людиною, інфікованою вірусним гепатитом В чи С;
– особам, які робили пірсинг, татуювання, отримували медичну, стоматологічну, косметологічну допомогу в умовах, за яких немає певності в дотриманні стерильних умов.
Тестування здійснює лікар або медична сестра.
Перший етап скринінгу на вірусний гепатит В – це визначення поверхневого антигену гепатиту В (HbsAg). Наявність цього антигену свідчить про гострий або хронічний гепатит В, носійство вірусу. Для виявлення вірусного гепатиту С людина проходить обстеження на виявлення антитіл до гепатиту С (Ig G, Ig M). Наявність антитіл може свідчити про гостру чи хронічну стадію захворювання, а також про перенесений в минулому вірусний гепатит С. Якщо швидкі тести показують позитивний результат (тобто людина інфікована вірусним гепатитом В чи С, або ж і обома одразу), то для визначення діагнозу (на якому «етапі розвитку» інфекція в організмі) необхідно перевірити наявність РНК вірусу гепатиту С або cоre-антигену вірусу гепатиту В. Якщо підтверджуючі тести позитивні, тоді пацієнт скеровується до лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога для додаткових обстежень (визначення генотипу вірусу гепатиту С при хронічній інфекції для обрання схеми лікування, визначення ДНК вірусу гепатиту В тощо) та призначення лікування.
Для швидкого діагностичного тесту на вірусний гепатит В чи С, ВІЛ-інфекцію достатньо взяти кров із пальця через прокол скарифікатором. Результат тесту з’являється через 15 – 30 хв і може бути оцінений візуально. Зважаючи на простоту та швидкість виконання тестів, а також відсутність потреби брати кров із вени, такі тести можуть проводити не тільки медпрацівники, а й будь-хто відповідно підготовлений без специфічної освіти.
Отже, після проходження швидкого діагностичного тесту можна зрозуміти, чи інфікована людина вірусами гепатиту. Якщо інфікована, то необхідні подальші діагностичні тести для призначення відповідного лікування. Якщо отриманий результат тестування некоректний або сумнівний, то пропонується провести скринінг повторно із використанням іншого тесту.
https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/VG_rekomendatsii_A4_CMYK_web.pdf
Ірина Грабовська-Микитюк,
фахівчиня з імунопрофілактики Волинського ОЦГЗ